marta-syrko-photography-d - Галерея - Kirsten Erin – Personal Blog
Саме такий пост я б хотіла прочитати, коли вперше обирала, в якому районі Стамбулу зупинитись.
Неправильно було б просто написати вам списки місць, не пояснивши систему міста. Проходила такий етап, коли назберігала десятки локацій, а потім не могла зібрати те все воєдино і зрозуміти де воно знаходиться, щоб логічно і впорядковно те все відвідати.
Отож, готую Вас до поїздки в Стамбул.
Пам‘ятаю як на початку, я взагалі не могла ніяк зрозуміти на якій я стороні Стамбулу😅 (то вода справа, то зліва). Зорієнтуватись в місті зайняло в мене не одну поїздку.
Вам знадобиться цей пост при плануванні подорожі сюди, тому обов’язково збережіть🚩. Обіцяю продовжувати цю рубрику.
Почнемо з простого. Стамбул розділений проливом Босфор на Європейську та Азіатську сторони. Європейська в свою чергу ще розділяється заливом Золотий Ріг (прикріплю карту для візуалізації)
На європейській стороні, умовно Старе місто - район 🌙 ФАТІХ: Айя Софія, Голуба мечеть (Султанахмет), мечеть Сулейманіє, Гранд базар, Єгипетський базар, Топкапи, єврейський мікрорайон Балат з різнокольоровими будинками.
Далі цей район через залив Золотий Ріг з‘єднується мостом Галіч із районом 🌙БЕЙОГЛУ: Площа Таксім, Вежа Галата, найтуристичніша вулиця Істікляль і окремо мікрорайон 💫Джихангір - місце, де живуть і тусуються творчі люди, відповідно і заклади там цікаві та атмосферні, спустившись вниз до Босфору потрапляємо в мікрорайон 💫Каракьой - там найсмачніша баклава в світі - Гюллюолу (Güllüoğlu); а пройшовши в тому напрямку далі потрапите на вулички з різноманітними кафе, ресторанами, пабами та крамничками.
Прямуємо далі в район 🌙 БЕШИКТАШ: Палац Долмабахче, мечеть Ортакьой і між ними звертаєте у вуличку Süleyman Seba, де потрапляєте в елітний квартал Акаретлер (галереї, ресторани, кафе) із якого підіймаєтесь в висококласною атмосферу наступного району 🌙 НІШАНТАШИ - богемний, європейський, бутіковий, насичений, молодіжний і це все про нього. Стомитесь від його богемності можна піти в ближній парк Мачка і перевести дух. (ПРОДОВЖЕННЯ В СЛАЙДАХ)
•
Діліться в коментарях місцями Стамбулу, які любите чи хочете відвідати 💕
До чого я не можу звикнути в Туреччині?
Призвичаїтись можна практично до всього, тому це швидше список, що мене здивувало тут:
1. Наші похоронні вінки в якості презенту на весілля, дні народження, відкриття магазинів, салонів і тд. Спочатку це дуже creepy, а потім дуже веселить.
2. Пластиковий торт на весіллі😂. Це просто треба бачити. Його не просто вивозять для молодят, пара ще й імітує його розрізання. Мало того, що весільного торта ви не скуштуєте, не хочу вас засмучувати... ви там взагалі нічого не скуштуєте, окрім горішків і Coca Cola😂😂😂
3. Знімати взуття потрібно перед входом у квартиру. Досі не можу забути цей слоумоушен, коли я вперше переступала поріг дому мами Ерая, забувши про це правило🙈😅. Думала то буде мій перший і останній візит.
4. Переходити дорогу можна і треба всюди, де душа забажає. Якщо ваш метод пересікання дороги не схожий, ніби ви кидаєтесь під машину, значить ви ще не влились в турецьку культуру.
5. Ваш запис на 12:00? Приходьте на 12:30 мінімум і ніхто не скаже, що ви спізнились... а краще на 13:00.
6. Плануєте купити пиво і чіпси для перегляду футболу? Забудьте, турки дивляться його з чаєм і соняшниковим насінням.
7. Бачите лисоголових чоловіків з дивними пов‘язками і думаєте, що це релігійна секта? Спокійно, тут дуже популярна процедура пересадки волосся, на яку злітаються з різних країн світу.
8. Вас запросили на день народження і ви в очікуванні свята, та ще й задумались про подарунок?! Тут все інакше, подарунок - не зрозуміють, а святкування буде в кафе, як ніби ви просто зустрілись на каву. Максимум вам подадуть тортик в кафе під пісню “Happy birthday” на турецький манер і поплескають. Гучні вечірки з подарунками на д.н. - не про Туреччину
9. Молоді люди цілують руки старшим (батьки, рідні). Таке правило етикету і прояв поваги. Я цілую руку Ераю на Рамадан, бо в той день за то, дають гроші 😂🙈🤌🏼
10. Природні пологи в Туреччині - далеко не мейнстрім. Більшість жінок обирає кесарево. По статистиці це 64% жінок, коли в світі середній показник 10-15%. В Стамбулі знайти лікаря, який буде за природні, це як шукати голку в сіні.
•
Який пункт здивував вас?😊
Не завжди все так, як воно здається на перший погляд 💡
P.S. просто подивіться на ту тінь-розкарячку серйозної леді 🤣
... під «мудрощі» зразу реальне втілення
В психотерапевта на сеансі десь так третьому, я заговорила, точніше вирвалось само собою те, в чому не могла довгий час признатись навіть самій собі. Було стійке відчуття, що я загубила себе, своє місце в світі та соціумі, проблема власної ідентифікації, абсолютне нерозуміння своїх цілей та напрямку розвитку після переїзду.
Я розказувала про страх «а що якщо... якщо я не зможу себе реалізувати, а навколо ВСІ такі успішні та щасливі, а я відчуваю себе лузером». Говорила, а паралельно все ж відчувала наскільки абсурдними і в деякій мірі дитячими були мої погляди в той момент».
На що моя психотерапевт задала коротке влучне запитання: «З ким я себе порівнюю?». Здавалось би логічне і просте питання. Та в той момент, розповідаючи на надриві і з сльозами... те запитання ніби отверезило так, що в моменті з очей впала пелена. А й дійсно, з ким я себе порівнюю? Питання поставило мене в ступор. Мозок то працював над заганянням себе в кут і робив це доволі успішно довгий час, одномоментно стався збій в системі.
Ти ніби біжиш марафон, як кролик з реклами популярних батарейок, тут тебе раптово зупиняють і питають звідки біжиш, але ти вже так довго біг, що пам‘ятаєш тільки фінішну точку (і то не факт), а звідки стартував вже було не таким важливим. Нас звідусіль вчать цілитись на результат. Тільки от важливість точки старту сильно недооцінена. Це саме відбувається з моїми та вашими думками, завжди є першопричина, яку тепер намагаюсь відслідковувати і не давати мозку робити процес автоматичним, бо заводить не в ті повороти.
Вибір завжди за нами, просто не завжди свідомий... вибір подумати, вчинити так чи інакше. Результат двох людей в однакових обставинах оприділяється вибором, який вони робили. Саме на старті ми оприділяємо стратегію поведінки, старт і є тим місцем запуску процесу. Хороша новина - всьому цьому можна навчитись і починати прямо зараз навіть з самого простого, а ще краща новина - навіть в процесі можна зупинитись і змінити хід абсолютно всього.
Повертаючись до питання психотерапевта, порівнювала я себе ...
••• (продовження в коментарях)
До «Побачити Босфор знову» залишилось 16 днів 6 годин 30 хвилин
В маленькому місті можна багато почути, але бачити можна в великому.
•
Вигляд з галереї сучасного мистецтва
18:03
До локдауну залишається менше години, але ти ще не все подивилась.
•
Режим «Турист» не вимикається😂. Думаю у Львові я буду знову теж отак «не дивитись під ноги»🙈💕
Проблема реальна чи уявна?
Як впоратись з тривожними думками?
Обіцяла лайфхак від психотерапевта - ділюсь (схема на 2-му фото).
В основі лежить метод «Дерево ухвалення рішень». Крута штука і прикладне застосування має у багатьох сферах. В данному випадку це «дерево» потрібно використовувати на собі до кожної такої нав’язливої думки і пропускати її через цей фільтр. Можете попробувати це заради експерименту, аби побачити скільки токсичних, нереалістичних думок у вас виникає за день (я іх називаю думки-сміття), які не мають ніякого продовження і вирішення, а лише беззупинно крутяться в голові.
•
Пробували використовувати такі методи?
Найпоширеніші помилкові думки:
🪞Чорно-біле бачення світу - все або нічого.
🪞Надмірне узагальнення - все в одному кольорі.
🪞Уявний фільтр - ви бачите тільки погане, не помічаючи хорошого.
🪞Недооцінка позитивного - для вас стакан, скоріше, напівпорожній, ніж повний наполовину.
🪞Читання думок / пророкування долі - думаєте, що знаєте, як все влаштовано насправді, хоча ви про це й гадки не маєте.
🪞Гіперболізація і применшення - ви або бачите в усьому катастрофу або заперечуєте, що щось відбувається, в будь-якому випадку це веде до проблем.
🪞Аргументація, заснована на емоціях, - ви відштовхуєтеся від своїх емоцій, а не від думок, це також називається «забобонним висновком».
🪞Умовне мислення - пропозиції, що починаються зі слова «повинен», - ви постійно перебуваєте під контролем «повинен», «слід», «зобов'язаний».
🪞Персоналізація - ви завжди все приймаєте на свій рахунок і сприймаєте все необ'єктивно.
(C. Корин)
•
В яких думках впізнали себе? З чим згідні а з чим ні?
Я зрозуміла одне, лише аномальні ситуації вимагають аномальних поведінки, емоцій та рішень. Все інше потрібно просто приймати і будувати правильне сприйняття, відношення та реакцію. Завдання заключається навчитись визначати, що саме являється нормою.
•
Якось розкажу один лайфхак від психотерапевта як давати раду з думками👌🏼 Цікаво?
Просто залізла в його телефон і ніби переглянула старий фотоальбом 🤍
•
4.02.2018 ... а через 11 днів я вперше полечу в Стамбул.
Сильно люблю ті фото, коли я незнала, що мене фотографують ... взагалі не знала про існування цього фото😅
Магнолія ТВ представляє:
• В Стамбулі знову відкрились двері ресторанів (з 7:00 до 19:00)
• Локдаун залишили тільки на неділю. В суботу тепер можна виходити (на туристів не поширюється)
• Дозволили знов святкувати весілля на 50-100 людей, що для нас (слов’ян)то вже гідна гостина. Для турків таке собі задоволення, якщо весілля раніше були і на 300 людей😂🙈
•
1 чи 2 фото❤️?
Обдумані інвестиції в себе.
Після двох місяців використання стайлеру Dyson Airwrap, маю право на відгук.
Боротьба за гарний вигляд волосся тривала багато років. По моїй шевелюрі пройшло безліч розпіарених засобів (олійки, шампуні, кондиціонери, спреї і все тому подібне), від яких всі пищали від захвату, а я бачила рівно 0 ефекту.
Чи не єдина покупка для волосся, від якої я побачила результат. Моє волосся сухе і пористе від природи, додаємо бажання при цьому залишатись блондинкою - отримуємо безкінечний челендж за «товарним» 😅 виглядом волосся. Уточню, що до нього я теж користувалась професійним феном Parlux, а не якимось посереднім. Але результат, який робить Dyson, я можу лише прирівняти до трендових укладок в салонах.
Коли я купувала в наявності не було нової версії для довгого волосся, тому у мене класична.
•
(Оновлення після 4 місяців використання🤞🏼)
Мінус моєї покупки:
Якщо волосся довге і густе вам краще дивитись в сторону оновленого Dyson Airwrap Long Complete, насадки для локонів в ньому на 5 см довші, відповідно локон буде вміщатись на циліндричній насадці з легкістю, без зайвих труднощів. Бо в класичній версії треба набити руку, аби швидко крутити локони.
Якщо ви придбали стандартну версію так як я - довгі насадки можна докупити, але обідненько, що старі насадки лежатимуть без діла🤷🏼♀️і вартість стайлеру стане більшою і «обдумана інвестиція» стане під питанням😂. Та зрештую курс долару росте, вартість дайону за місяць виросла теж, тому тішу себе, що це те саме, ніби я його купила сьогодні🙈.
🤍
Тим не менше, Dyson - це пряме попадання у вигляді, догляді, актуальності і результативності. Думаю ще про пилосос.
•
Хто користувався, які ваші враження?
🤍
З правильного ракурсу...
🌿Такий підхід важливий не стосовно зовнішності, а до життя. Переїжджаючи в іншу країну - з‘яляється дві опції:
- 🌵Варіант #1. Дозволити собі впасти в депресію. Сумувати, що твій дім не тут та роботу втрачено безповоротньо. Стресувати, бо всі друзі і рідні залишились в Україні, а тут нікого і мови ти не знаєш. Та й просто хандрити стосовно всього нового.
- 🌵Варіант #2. Кайфанути, що ти наважився на кардинальні зміни. Взяти цей етап і перетворити на новенький білий аркуш паперу. Або ж як мінімум сприймати це продовженням пригод свого життя, а не його кінцем. Відкривати в собі нові грані та свій потенціал.
•
🌿Звичайно варіантів є більше, обрала два протилежних по змісту.
•
🌿Ми самі обираємо з якого ракурсу нам споглядати нові горизонти. Сприймати це кінцем, чи початком.
•
🌿Стосовно себе. Я ніколи не прив‘язувалась до людей і друзів, чітко пройшла сепарацію з батьками у юному віці і для мене не стояло питання: а як же я всіх так залишу?. Мені цікаво та подобається бути на одинці з собою. Для себе сама являюсь найкращим другом. Мій дім - це там де є я.
•
🍃Якби у вас зараз з‘явилась можливість переїхати? Ви б скористались цим, чи відмовились? Які у вас виникають емоції при думці про переїзд в іншу країну?
Думка «а в когось такого нема, а хтось зараз важко працює і йому те море, чи той Стамбул хіба тільки сниться і тд.» часом спрацьовує, як стоп в моїх поривах показувати всю красу, яка мене оточує.
В мене немає відчуття, що я цього не заслужила, ... заслужила навіть більшого, бо знала до чого йду.
Переконана, що так може кожен і заслуговує на здійснення своїх цілей та бажань. Кожен заслуговує жити там, де тобі до душі, .... їсти їжу, яка смакує, .... одягати якісні натуральні речі, ... користуватись всіма благами всесвітнього прогресу, ... займатись тим, від чого кайфуєш, а не з-під палки та обставин, ... і просто перебувати в комфорті та гармонії.
Часто ж кажуть: «Щастя любить тишину і повчання оточуючих: не закидай то все, бо люди є всякі».
В один момент тобі хочеться показувати і ділитись, а ця стериотипність більшість ступорить.
Що думаєте з цього приводу? Вас мотивує чиєсь щасливе життя чи навпаки дратує?
